Наша адреса: вул. Св. Йоана Павла II, 3      

МЕРЕЖИВО РІЗДВЯНИХ СВЯТ

-
     Здавна свято Різдва було найулюбленішим святом українського народу. Воно просякнуте чаклунством та магією, наповнює наші серця сподіванням, радістю та зігріває душу величальними колядками і щедрівками.
 Вже стало доброю традицією у різдвяні свята приймати колядників у бібліотеці на Мальованці. З добрим настроєм і позитивними думками 13.01.2020 року завітали учні 4-б кл. шк.№1 на різдвяні вітання «Мереживо різдвяних свят».
  Бібліотекарі привітали своїх гостей колядкою «Добрий вечір тобі, пане господарю», яку підхопили усі присутні. З особливим теплом і натхненням діти дарували різдвяні колядки та щедрівки. 
  Багато цікавих фактів учні дізналися про українську колядку «Щедрик», яку написав український композитор Микола Леонтович, відгадували у яких фільмах звучить ця чудова мелодія, яку знає увесь світ.
Зимові ігри та розваги найбільше сподобалися дітям та додали їм гарного настрою.

Тож нехай ці Різдвяні віковічні колядки принесуть усім добрим людям многії літа у мирі і злагоді, здоров’ї і достатку. Якщо живуть ці духовні пісні серед людей – живе і процвітає Україна!

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Писемні пам'ятки України

-
Зображення
Свято «День української писемності і мови» було встановлено в нашій країні 9 листопада1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора Літописця. Він був послідовником знаменитих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. Повинна жити мова, яка стала піснею в далекі часи Івана Вишенського і Григорія Сковороди, яка пролунала на весь світ піснями «Наталки Полтавки» Івана Котляревського та гостротою Шевченкового вірша. Слово Тараса підхопили сини і дочки українського народу, збагатили та через випробування принесли в духовну скарбницю України. Понад одинадцять століть тому східні слов'яни створили свою першу державу. Літописи та інші пам'ятки давньоруської літератури називають її Руссю, або Руською землею, вчені-історики - Київською, або Давньою Руссю. Вона належала до найбільших, найкультурніших, найрозвиненіших економічно й політично держав середньовіччя. На величезному обширі від Чорного до Білого
Докладніше

«ЛЮДИНА З ІМЕНЕМ ДНІПРА»

-
Зображення
  Борис Тен  (Микола Васильович Хомичевський)    09.12.1897 – 12.03.1983 Борис Тен  –  видатний український поет-перекладач, мистецтвознавець, педагог, лауреат премії ім. М. Рильського.   Його іменем стала древня назва головної річки України – Дніпра.   Борис Тен (М. В. Хомичевський) народився  9 грудня 1897 року  в старовинному селі Дермані на Волині. До Житомира родина переїхала з початком Першої світової війни.   Творчий діапазон літературних, музичних та загальнокультурних інтересів Бориса Тена був надзвичайно широкий, він охоплював велику кількість художніх перекладів з античних та сучасних мов, оперних лібретто та інших вокальних творів, власних поезій, літературознавчих та мовознавчих робіт.   Якою б багатогранною не була творча діяльність Бориса Тена, головна його заслуга перед українською культурою –  переклад Гомерових поем . «Одіссея»  у перекладі Бориса Тена видавалась двічі: у 1963 та 1968 роках. «Ілліада»  у 1978 році.  У 1982 році вийшов збірник перекладів античних творі
Докладніше

«РОСЛИННІ СИМВОЛИ В ТВОРЧОСТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА»

-
Зображення
                                   9 березня – день народження Великого Кобзаря. Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу. Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни, Чарівна українська природа! Широкі безмежні лани, степові дороги, тихий гай,   садок вишневий коло хати, кручі Дніпра-Славути, все так і просилось на папір… Прекрасна, неповторна, мальовнича природа України постає в багатьох творах Т. Г. Шевченка. Його поезії ніжні, ліричні, дуже близькі до усної народної творчості.                         Встала й весна, чорну землю                         Сонну розбудила,                         Уквітчала її рястом,                         Барвінком укрила.                                                     «Гайдамаки» З великим ліризмом малює поет знайомі з дитинства картини: безкраї степи, осяяні сонцем, верби понад водою, вітер у комишах, сині Дніпрові хвилі. Шевченко часто порівнює людей з природою.
Докладніше