Наша адреса: вул. Св. Йоана Павла II, 3      

СТЕПАН АНДРІЙОВИЧ БАНДЕРА

-

                                                                                (1909 – 1959)
                                                                український політичний діяч, 
                                                              один з лідерів національно – визвольної 
                                                                   боротьби українців за незалежність. 
                
Степан Андрійович Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів (тепер Калуського району Івано-Франківської області).
Син священника і знавець релігії одночасно був провідником повстанців та ідеологом цілої армії. Його іменем називають вулиці і проспекти, поважають і ненавидять водночас, твердо знаючи тільки те, що писали підручники з історії України. То хто ж такий Степан Бандера – ідеолог, який очолив революційний рух ОУН і одна згадка про якого досі викликає суперечливі почуття у багатьох?
    В 1919 році Степан вступає до Стрийської гімназії де бере активну участь у пластунських організаціях та учнівських гуртках спротиву польській владі.
     У 1929 році він стає активним членом ОУН (Організація Українських Націоналістів) де успішно займається нелегальною агітацією революційно-визвольної боротьби, ціль якої — встановлення незалежної української держави. І вже у 1931 році Степан керує усією пропагандою ОУН в Західній Україні. Основною принциповою ціллю ОУН, як і інших націонал-патріотичних організацій того часу, була повна незалежність України від будь-яких загарбників.
   В контексті нової хвилі боротьби України за незалежність ідеї нашого героя набувають надзвичайно актуального значення. Однозначно тільки одне: кожна незалежна нація має право на своїх героїв.

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Писемні пам'ятки України

-
Зображення
Свято «День української писемності і мови» було встановлено в нашій країні 9 листопада1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора Літописця. Він був послідовником знаменитих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. Повинна жити мова, яка стала піснею в далекі часи Івана Вишенського і Григорія Сковороди, яка пролунала на весь світ піснями «Наталки Полтавки» Івана Котляревського та гостротою Шевченкового вірша. Слово Тараса підхопили сини і дочки українського народу, збагатили та через випробування принесли в духовну скарбницю України. Понад одинадцять століть тому східні слов'яни створили свою першу державу. Літописи та інші пам'ятки давньоруської літератури називають її Руссю, або Руською землею, вчені-історики - Київською, або Давньою Руссю. Вона належала до найбільших, найкультурніших, найрозвиненіших економічно й політично держав середньовіччя. На величезному обширі від Чорного до Білого
Докладніше

«ЛЮДИНА З ІМЕНЕМ ДНІПРА»

-
Зображення
  Борис Тен  (Микола Васильович Хомичевський)    09.12.1897 – 12.03.1983 Борис Тен  –  видатний український поет-перекладач, мистецтвознавець, педагог, лауреат премії ім. М. Рильського.   Його іменем стала древня назва головної річки України – Дніпра.   Борис Тен (М. В. Хомичевський) народився  9 грудня 1897 року  в старовинному селі Дермані на Волині. До Житомира родина переїхала з початком Першої світової війни.   Творчий діапазон літературних, музичних та загальнокультурних інтересів Бориса Тена був надзвичайно широкий, він охоплював велику кількість художніх перекладів з античних та сучасних мов, оперних лібретто та інших вокальних творів, власних поезій, літературознавчих та мовознавчих робіт.   Якою б багатогранною не була творча діяльність Бориса Тена, головна його заслуга перед українською культурою –  переклад Гомерових поем . «Одіссея»  у перекладі Бориса Тена видавалась двічі: у 1963 та 1968 роках. «Ілліада»  у 1978 році.  У 1982 році вийшов збірник перекладів античних творі
Докладніше

«РОСЛИННІ СИМВОЛИ В ТВОРЧОСТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА»

-
Зображення
                                   9 березня – день народження Великого Кобзаря. Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу. Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни, Чарівна українська природа! Широкі безмежні лани, степові дороги, тихий гай,   садок вишневий коло хати, кручі Дніпра-Славути, все так і просилось на папір… Прекрасна, неповторна, мальовнича природа України постає в багатьох творах Т. Г. Шевченка. Його поезії ніжні, ліричні, дуже близькі до усної народної творчості.                         Встала й весна, чорну землю                         Сонну розбудила,                         Уквітчала її рястом,                         Барвінком укрила.                                                     «Гайдамаки» З великим ліризмом малює поет знайомі з дитинства картини: безкраї степи, осяяні сонцем, верби понад водою, вітер у комишах, сині Дніпрові хвилі. Шевченко часто порівнює людей з природою.
Докладніше